ОЛЬГА ДЕНИСЮК. ДЕКОРАТИВНІ ПАННО З СОЛОМИ
Алла Поліщук
У МУЗЕЇ «БРАМА ЗАБОРОВСЬКОГО», НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «СОФІЯ КИЇВСЬКА», З УСПІХОМ ПРОЙШЛА ВИСТАВКА ТВОРІВ МОЛОДОЇ ХУДОЖНИЦІ З КИЄВА ОЛЬГИ ДЕНИСЮК «ВЕЛИКОДНІ ПЕРЕДЗВОНИ». НА ВИСТАВЦІ БУЛО ПРЕДСТАВЛЕНО БЛИЗЬКО 30 РОБІТ, ВИКОНАНИХ У РІДКІСНІЙ ТЕПЕР ТЕХНІЦІ ДЕКОРАТИВНОЇ СОЛОМКИ, А ТАКОЖ ДЕКОРАТИВНІ ПИСАНКИ-СОЛОМ’ЯНКИ.
|
Широкому загалу О. Денисюк більше відома як мистецтвознавець, викладач НАОМА, науковець та арт-критик. Проте, поруч зі своєю науковою та викладацькою діяльністю, вона ніколи не залишала й основного фаху – художнього. Мисткиня працює в різних техніках: холодний батік, декоративний живопис і, звісно ж, аплікація з соломи.
Техніка аплікацій з соломи давно відома, до неї зверталися як народні майстри так і фахові художники (І. Сердюк, І. Білай, О. Саєнко), однак твори Ольги Денисюк впізнаються одразу. Роботи майстрині відрізняються не лише об’ємністю та складною композицією – в них поєднуються професійне вміння з народним матеріалом, а такі поєднання особливо цікаві. Якщо більшість робіт, виконаних у техніці соломки являють собою, фактично, аплікації з декоративним орнаментом, то О. Денисюк створює повноцінні художні композиції, де замість фарб використовує підготовлену солому.
Окремої уваги вартий підбір кольору, адже саме завдяки різним відтінкам матеріалу з’являється ілюзія об’ємності робіт. Задля досягнення такого ефекту майстриня вдається до тонування частини матеріалу, при цьому не використовуючи жодних барвників. Художниця жартує, що перед тим, як братися до створення нової роботи, вона, як типова українська жінка, має попрацювати на кухні: солому потрібно виварити, випрасувати й посмажити. Лише після тривалої підготовки, матеріал стає придатним для декоративних робіт. В цьому процесі також є певне таїнство, яке об’єднує минуле з сьогоденням, творчість з буденністю, підносячи останню, адже вміння бачити поезію в повсякденні – одна з ознак істинного митця.
Саме це поєднання робить твори художниці такими привабливими: звичний, майже тривіальний матеріал, який асоціюється з давньою традиційною культурою та професійний фах. Більшість робіт закомпоновані з одним змістовим та сюжетним центром, й використана вся площина «полотна». Така композиція підкреслює різницю між авторською технікою Ольги Денисюк, та роботами інших майстрів. Адже її панно це не аплікація окремих елементів на тлі, вони сприймаються як цілісний об’єкт. Вже загадане тонування соломи дозволяє створювати об’ємні твори, на яких переданий і простір і перспектива. Викладаючи матеріал під різним кутом, художниця досягає ілюзії руху чи тремтіння, завдяки природному глянцю соломи, світло відбивається то блиском, то мерехтінням на ретельно викладених заломах та гранях. Художниця вміло використовує цю якість матеріалу, акцентуючи ті чи інші елементи (твори «Дзвони єднання», «Сутність життя», «Подоляночка» та інші).
Варто зазначити, що робота у такій техніці тривала та кропітка – на один твір художниця витрачає від півроку до року. Ця медитативна повільність процесу схожа з ткацтвом чи вишивкою, якій надавали певного сакрального значення. Не випадково художниця часто звертається до релігійних сюжетів а також архітектурних пейзажів, на яких часто зображені церкви («Архітектурний мотив», «Дзвінниця», «Хата-гражда»). На виставці представлені декоративні панно, виконані за останні 18 років, в тому числі перша робота, виконана у цій техніці «В’їзд в Єрусалим». Розглядаючи роботи, виконані у різний період, можна відслідкувати, як змінюється техніка художниці, як по-різному ліпиться форма, як деякі роботи більш деталізовані («Бандуристка», «Золота нива України»), інші ж більш лаконічні («Вартові вітру», «Гори мої Карпати…»). Різниться не тільки стилістика робіт, але й ступінь контрастності підібраного матеріалу, проте всі твори об’єднує надзвичайна пластичність та цілісність.
Кожний витвір мистецтва унікальний, і навіть авторське повторення роботи не буде повністю ідентичним, а у випадку з творами О. Денисюк ця унікальність зумовлена ще й особливістю матеріалу, адже знайти повністю ідентичні стебла неможливо. Твори художниці викликають захват як у фахівців, так і в пересічних глядачів: перших вражають своєю технікою, а других – доступністю та зрозумілістю, чого часто бракує сучасним творам мистецтва. Творчість Ольги Денисюк балансує між народним та професійним, орнаментальною декоративністю та сюжетною глибиною, сьогоденням і минулим
Техніка аплікацій з соломи давно відома, до неї зверталися як народні майстри так і фахові художники (І. Сердюк, І. Білай, О. Саєнко), однак твори Ольги Денисюк впізнаються одразу. Роботи майстрині відрізняються не лише об’ємністю та складною композицією – в них поєднуються професійне вміння з народним матеріалом, а такі поєднання особливо цікаві. Якщо більшість робіт, виконаних у техніці соломки являють собою, фактично, аплікації з декоративним орнаментом, то О. Денисюк створює повноцінні художні композиції, де замість фарб використовує підготовлену солому.
Окремої уваги вартий підбір кольору, адже саме завдяки різним відтінкам матеріалу з’являється ілюзія об’ємності робіт. Задля досягнення такого ефекту майстриня вдається до тонування частини матеріалу, при цьому не використовуючи жодних барвників. Художниця жартує, що перед тим, як братися до створення нової роботи, вона, як типова українська жінка, має попрацювати на кухні: солому потрібно виварити, випрасувати й посмажити. Лише після тривалої підготовки, матеріал стає придатним для декоративних робіт. В цьому процесі також є певне таїнство, яке об’єднує минуле з сьогоденням, творчість з буденністю, підносячи останню, адже вміння бачити поезію в повсякденні – одна з ознак істинного митця.
Саме це поєднання робить твори художниці такими привабливими: звичний, майже тривіальний матеріал, який асоціюється з давньою традиційною культурою та професійний фах. Більшість робіт закомпоновані з одним змістовим та сюжетним центром, й використана вся площина «полотна». Така композиція підкреслює різницю між авторською технікою Ольги Денисюк, та роботами інших майстрів. Адже її панно це не аплікація окремих елементів на тлі, вони сприймаються як цілісний об’єкт. Вже загадане тонування соломи дозволяє створювати об’ємні твори, на яких переданий і простір і перспектива. Викладаючи матеріал під різним кутом, художниця досягає ілюзії руху чи тремтіння, завдяки природному глянцю соломи, світло відбивається то блиском, то мерехтінням на ретельно викладених заломах та гранях. Художниця вміло використовує цю якість матеріалу, акцентуючи ті чи інші елементи (твори «Дзвони єднання», «Сутність життя», «Подоляночка» та інші).
Варто зазначити, що робота у такій техніці тривала та кропітка – на один твір художниця витрачає від півроку до року. Ця медитативна повільність процесу схожа з ткацтвом чи вишивкою, якій надавали певного сакрального значення. Не випадково художниця часто звертається до релігійних сюжетів а також архітектурних пейзажів, на яких часто зображені церкви («Архітектурний мотив», «Дзвінниця», «Хата-гражда»). На виставці представлені декоративні панно, виконані за останні 18 років, в тому числі перша робота, виконана у цій техніці «В’їзд в Єрусалим». Розглядаючи роботи, виконані у різний період, можна відслідкувати, як змінюється техніка художниці, як по-різному ліпиться форма, як деякі роботи більш деталізовані («Бандуристка», «Золота нива України»), інші ж більш лаконічні («Вартові вітру», «Гори мої Карпати…»). Різниться не тільки стилістика робіт, але й ступінь контрастності підібраного матеріалу, проте всі твори об’єднує надзвичайна пластичність та цілісність.
Кожний витвір мистецтва унікальний, і навіть авторське повторення роботи не буде повністю ідентичним, а у випадку з творами О. Денисюк ця унікальність зумовлена ще й особливістю матеріалу, адже знайти повністю ідентичні стебла неможливо. Твори художниці викликають захват як у фахівців, так і в пересічних глядачів: перших вражають своєю технікою, а других – доступністю та зрозумілістю, чого часто бракує сучасним творам мистецтва. Творчість Ольги Денисюк балансує між народним та професійним, орнаментальною декоративністю та сюжетною глибиною, сьогоденням і минулим