КРЕАТИВНИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ПРОСТІР ПАЛКОГО ЕНТУЗІАСТА
Анатолій Недільський
Львів’янин Анатолій Недільський багато літ закоханий в давню українську книгу, у друковані або рукописні мистецькі раритети. Він знаний фахівець з цієї ділянки української культури. Свого часу Недільський ініціював створення у Львові магазину «Рідкісна книга», що відомий шанувальникам української мистецької книги. У книгарні Недільського можна було гортати спогади українських художників, читати їх рукописну епістолярію.
І ось – нова ініціатива ініціатива Недільського – створення унікальної бібліотеки. Для людей! Вона огранює позитивними емоціями роль креативного сектора української культури як невід’ємної частини української креативної економіки, яку, на жаль, українські голодні акули – олігархи сукупно з урядовими чиновниками при владі не дозволяють нам її збудувати.
Отже, ініціатива в Україні, як це завжди у нас ось уже понад чверть століття, – йде з низин. А Верхи ділять портфелі і вивозять з України за прикладом нікчемного Януковича золотий валютний запас України!
Олександр Федорук
Відкриваю свою бібліотеку для громадськості саме тут, у селі Скнилові, що на Львівській Золочівщині, де кожен день відчуваю зелений шелест, вітряний подув – отой вічний прилив Малевичевої кольорової енергії. Краєзнавча бібліотека є нинішнім моїм проектом, попередній – книгарня «Рідкісна книга» у центрі Львова, куди упродовж шістнадцяти років навідуються тільки рідкісні люди, і якби не вони, вже давно зреалізував би емоційно-світоглядний порив: «Геть із шоколадно-кавового Львова!», де відчуваю дисонанс між давнім мистецьким літературним середовищем та його нинішнім людським наповненням. Хоча, не так важливо, де ти живеш, а як ти живеш, одна з рубрик мого інтернет-сайту називається «Культурні поїздки в село Скнилів». У своєму культурному проекті спробую поєднати розкидані фрагменти матеріальної культури минулого і перенести їх над віртуальним сьогоденням у майбутнє.
Рей Бредбері набув освіту у бібліотеках, але чи можна сьогодні отримати її в інтернеті?!... Доки папір горітиме, біля полум’я можна зігрітися, а потім вогонь перетвориться у космічну енергію, після натиснення кнопки інтернетований світ зникає назовсім.
Від доторку до палітурок, форзаців, ксилографій та літографій покращується настрій і самопочуття.
Понад двадцять тисяч книг по історії та культурі сіл і містечок України плюс архівні фонди українських істориків, мистецтвознавців, філологів, археологів, музикознавців зосереджують наше національне інтелектуальне надбання. У наших фондах рукописні та друковані пам’ятки ХVІ–ХІХ ст., картографічні видання ХІХ – початку ХХ ст., краєзнавча періодика.
Через сто років мало хто із сучасних поетів і прозаїків залишатиметься читабельним, проте, в усі часи наших нащадків цікавитиме історія будинків, вулиць, побуту та місцевих звичаїв, генеалогія та геральдика. Для тих, хто завітає в бібліотеку, будуть слугувати декілька залів: читальний, для конференцій, виставковий, презентацій та обговорень, два музеї (літературно-краєзнавчий та музей галицької родини), а також три кімнати готельного типу, кімната для кави, літня сцена, для дітей – басейн з підігрівом та дитячий майданчик.
У бібліотеці є відділи історії та культури України, мистецтва, періодики, Західної, Центральної, Східної та Південної України, релігійної музики ХVІІ–ХХ століть, природничих наук, економіки та господарства, навчання та виховання, стародрукованої та рукописної книги, фольклору та етнографії, давніх та сучасних видань, прози та поезії, діаспорної україніки.
Хотілося б спонукати інших колекціонувати книги отак по-конфуціанськи, адже важливо не те, що залишиш собі, а що після себе.
Анатолій Недільський, директор краєзнавчої бібліотеки
І ось – нова ініціатива ініціатива Недільського – створення унікальної бібліотеки. Для людей! Вона огранює позитивними емоціями роль креативного сектора української культури як невід’ємної частини української креативної економіки, яку, на жаль, українські голодні акули – олігархи сукупно з урядовими чиновниками при владі не дозволяють нам її збудувати.
Отже, ініціатива в Україні, як це завжди у нас ось уже понад чверть століття, – йде з низин. А Верхи ділять портфелі і вивозять з України за прикладом нікчемного Януковича золотий валютний запас України!
Олександр Федорук
Відкриваю свою бібліотеку для громадськості саме тут, у селі Скнилові, що на Львівській Золочівщині, де кожен день відчуваю зелений шелест, вітряний подув – отой вічний прилив Малевичевої кольорової енергії. Краєзнавча бібліотека є нинішнім моїм проектом, попередній – книгарня «Рідкісна книга» у центрі Львова, куди упродовж шістнадцяти років навідуються тільки рідкісні люди, і якби не вони, вже давно зреалізував би емоційно-світоглядний порив: «Геть із шоколадно-кавового Львова!», де відчуваю дисонанс між давнім мистецьким літературним середовищем та його нинішнім людським наповненням. Хоча, не так важливо, де ти живеш, а як ти живеш, одна з рубрик мого інтернет-сайту називається «Культурні поїздки в село Скнилів». У своєму культурному проекті спробую поєднати розкидані фрагменти матеріальної культури минулого і перенести їх над віртуальним сьогоденням у майбутнє.
Рей Бредбері набув освіту у бібліотеках, але чи можна сьогодні отримати її в інтернеті?!... Доки папір горітиме, біля полум’я можна зігрітися, а потім вогонь перетвориться у космічну енергію, після натиснення кнопки інтернетований світ зникає назовсім.
Від доторку до палітурок, форзаців, ксилографій та літографій покращується настрій і самопочуття.
Понад двадцять тисяч книг по історії та культурі сіл і містечок України плюс архівні фонди українських істориків, мистецтвознавців, філологів, археологів, музикознавців зосереджують наше національне інтелектуальне надбання. У наших фондах рукописні та друковані пам’ятки ХVІ–ХІХ ст., картографічні видання ХІХ – початку ХХ ст., краєзнавча періодика.
Через сто років мало хто із сучасних поетів і прозаїків залишатиметься читабельним, проте, в усі часи наших нащадків цікавитиме історія будинків, вулиць, побуту та місцевих звичаїв, генеалогія та геральдика. Для тих, хто завітає в бібліотеку, будуть слугувати декілька залів: читальний, для конференцій, виставковий, презентацій та обговорень, два музеї (літературно-краєзнавчий та музей галицької родини), а також три кімнати готельного типу, кімната для кави, літня сцена, для дітей – басейн з підігрівом та дитячий майданчик.
У бібліотеці є відділи історії та культури України, мистецтва, періодики, Західної, Центральної, Східної та Південної України, релігійної музики ХVІІ–ХХ століть, природничих наук, економіки та господарства, навчання та виховання, стародрукованої та рукописної книги, фольклору та етнографії, давніх та сучасних видань, прози та поезії, діаспорної україніки.
Хотілося б спонукати інших колекціонувати книги отак по-конфуціанськи, адже важливо не те, що залишиш собі, а що після себе.
Анатолій Недільський, директор краєзнавчої бібліотеки