Виставка «МАЙДАН: простір творчості»
Виставка «МАЙДАН: простір творчості» У Києві експонують проекти студентів-дизайнерів на тему Майдану, виконані в межах навчального процесу 2014 року. А як воно, працювати над дипломом, коли в місті революція? Якими можуть бути роботи 2013–2014 навчального року? Виставка показує 74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, а також інші твори студентів академії та речі з Майдану. Виставка «МАЙДАН: простір творчості» відбувається завдяки партнерству Українського інституту національної пам’яті, Національного музею Революції Гідності, Національної спілки художників України та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Її скомпоновано з метою багаторазового експонування. «Сподіваюся, що експозиція мандруватиме Україною – не тільки цього року, а й наступного, у п’яту річницю Майдану. І сподіваюся, що вона побуває не просто в галереях чи музеях, а й у спеціалізованих мистецьких закладах – коледжах, інститутах. Бо має специфіку. Вона – не просто про Майдан. Це мистецький погляд у глибину на те, що діялося впродовж 91-го дня революції. Експоновані тут речі створювали митці-студенти, отже, учасники Майдану або ровесники учасників. Ровесники людей того ядра, з якого Революція Гідності, власне, розпочалася», – сказав під час відкриття виставки Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
«Революція Гідності поклала початок новому мисленню. Прагненню до змін і до боротьби. Потребі визначати й ставити перед собою ідеали. По-перше, треба відмовлятися від тоталітарного минулого, а по-друге, революція нам нагадала європейські цінності, які ми час від часу забували, але постійно згадували й цього разу за них поборолися. Однак переосмислення подій має відбуватися щоденно й у різних формах серед різних людей. І хтось із-поміж людей, а ще краще – інституція, має буде мотором цих змін. Дуже добре, що всі ці чинники ми маємо. Є музей Майдану, який усім, хто був і хто не був на Майдані, нагадує, за що стояли найвідважніші», – зазначив Ігор Кулик, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП.
«Можна втратити здоров’я, навіть кінцівку, але найгірше для людини – втратити свою пам’ять. Майдан повернув українцям пам’ять. Згадайте силу-силенну людей, у рази більшу за аудиторію на концертах всесвітньо відомих співаків, які побували на майдані Незалежності. Під час виступів траплялося не завжди дружнє, бо багато хто прагне в таких випадках протиснутися якнайближче до сцени. Проте на Майдані народжується управлінський складник. Українці згадують структуру гетьманської України, яку було побудовано полками й сотнями. Структурується Майдан сотнями, й управління стається. Організувалася Медична сотня та багато інших. І, знаєте, якщо говорити про креатив, то найщемкіше, що я чув, – це поняття «Небесна Сотня». Я в ХХ столітті влучнішої не знаю назви. Душі людей, які пішли з Майдану туди, нагору, куди ми звертаємося по допомогу…» – розповів Віталій Шостя, керівник майстерні графічного дизайну НАОМА.
Професор Шостя тоді запропонував усім своїм випускникам тему Майдану для дипломних проектів уже півроку по тому, як у кожного студента було затверджено персональну тему. Були в них і напрацювання згідно із заданими темами. Не шкодує про це. Вважає творчий підсумок випуску 2014 року дуже вдалим. «Плакат – це вміння відібрати. Усі бачимо одне й те ж саме. А от виокремити найголовніше – таке вміння найбільше концентрується в плакаті. Для мене досі в пам’яті польські плакати 80-х років. Усі політичні зміни в країні тоді відгукувалися в плакаті... Віталій Шостя – людина, яка все життя присвятила вивченню цього мистецького напряму. Коли він долучається до акції, це відчутно», – вважає Віктор Коновал, голова київської організації Спілки художників України. «Хто стежить за виставками в останні місяці, певно, помітив, що повільно, але системно почав повертатися в експозиційні зали графічний дизайн, зокрема його повноправні частини – плакат, календар», – наголосив Андрій Будник, голова секції плаката й графічного дизайну НАОМА.
«Виставка показує, що на 101-му році свого існування академія актуальна. Це вже третя виставка про нас після нашої столітньої ретроспекції. Створення академії 1917 року було революцією. Тоді образи тризубів, які зараз на щитах майданівців, малювали професори нашої академії: на будинку Центральної ради – Георгій Нарбут, Василь Кричевський – на гривнях. І 1917 року це був креатив. Академію було створено не на зразок тогочасних консервативних закладів. Нова тодішня держава забажала робити все модерне», – додав Остап Ковальчук, проректор із наукової роботи НАОМА. Афішу заходу теж робили студенти академії. Чорно-жовта перемогла з-поміж кільканадцяти варіантів. Усі інші теж видруковано й розміщено на виставці. Зокрема на виставці представлено:
• серію з 12 плакатів «Апостоли гідності». Масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців,
• календарі на тему Майдану,
• серії акцидентних абеток «Автограф Майдану». Використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі,
• експериментальний макет книги з металу «Карби Майдану»,
• плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.
ЕКСПОЗИЦІЯ ДІЄ: з 6 до 25 лютого 2018 року, крім вівторків, із 12.00 до 19.00.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Центральний будинок художника, 3-й поверх, вул. Січових стрільців, 1–5, м. Київ.
ОРГАНІЗАТОРИ ТА ПАРТНЕРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті. Фото Bohdan Poshyvailo
«Революція Гідності поклала початок новому мисленню. Прагненню до змін і до боротьби. Потребі визначати й ставити перед собою ідеали. По-перше, треба відмовлятися від тоталітарного минулого, а по-друге, революція нам нагадала європейські цінності, які ми час від часу забували, але постійно згадували й цього разу за них поборолися. Однак переосмислення подій має відбуватися щоденно й у різних формах серед різних людей. І хтось із-поміж людей, а ще краще – інституція, має буде мотором цих змін. Дуже добре, що всі ці чинники ми маємо. Є музей Майдану, який усім, хто був і хто не був на Майдані, нагадує, за що стояли найвідважніші», – зазначив Ігор Кулик, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП.
«Можна втратити здоров’я, навіть кінцівку, але найгірше для людини – втратити свою пам’ять. Майдан повернув українцям пам’ять. Згадайте силу-силенну людей, у рази більшу за аудиторію на концертах всесвітньо відомих співаків, які побували на майдані Незалежності. Під час виступів траплялося не завжди дружнє, бо багато хто прагне в таких випадках протиснутися якнайближче до сцени. Проте на Майдані народжується управлінський складник. Українці згадують структуру гетьманської України, яку було побудовано полками й сотнями. Структурується Майдан сотнями, й управління стається. Організувалася Медична сотня та багато інших. І, знаєте, якщо говорити про креатив, то найщемкіше, що я чув, – це поняття «Небесна Сотня». Я в ХХ столітті влучнішої не знаю назви. Душі людей, які пішли з Майдану туди, нагору, куди ми звертаємося по допомогу…» – розповів Віталій Шостя, керівник майстерні графічного дизайну НАОМА.
Професор Шостя тоді запропонував усім своїм випускникам тему Майдану для дипломних проектів уже півроку по тому, як у кожного студента було затверджено персональну тему. Були в них і напрацювання згідно із заданими темами. Не шкодує про це. Вважає творчий підсумок випуску 2014 року дуже вдалим. «Плакат – це вміння відібрати. Усі бачимо одне й те ж саме. А от виокремити найголовніше – таке вміння найбільше концентрується в плакаті. Для мене досі в пам’яті польські плакати 80-х років. Усі політичні зміни в країні тоді відгукувалися в плакаті... Віталій Шостя – людина, яка все життя присвятила вивченню цього мистецького напряму. Коли він долучається до акції, це відчутно», – вважає Віктор Коновал, голова київської організації Спілки художників України. «Хто стежить за виставками в останні місяці, певно, помітив, що повільно, але системно почав повертатися в експозиційні зали графічний дизайн, зокрема його повноправні частини – плакат, календар», – наголосив Андрій Будник, голова секції плаката й графічного дизайну НАОМА.
«Виставка показує, що на 101-му році свого існування академія актуальна. Це вже третя виставка про нас після нашої столітньої ретроспекції. Створення академії 1917 року було революцією. Тоді образи тризубів, які зараз на щитах майданівців, малювали професори нашої академії: на будинку Центральної ради – Георгій Нарбут, Василь Кричевський – на гривнях. І 1917 року це був креатив. Академію було створено не на зразок тогочасних консервативних закладів. Нова тодішня держава забажала робити все модерне», – додав Остап Ковальчук, проректор із наукової роботи НАОМА. Афішу заходу теж робили студенти академії. Чорно-жовта перемогла з-поміж кільканадцяти варіантів. Усі інші теж видруковано й розміщено на виставці. Зокрема на виставці представлено:
• серію з 12 плакатів «Апостоли гідності». Масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців,
• календарі на тему Майдану,
• серії акцидентних абеток «Автограф Майдану». Використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі,
• експериментальний макет книги з металу «Карби Майдану»,
• плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.
ЕКСПОЗИЦІЯ ДІЄ: з 6 до 25 лютого 2018 року, крім вівторків, із 12.00 до 19.00.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Центральний будинок художника, 3-й поверх, вул. Січових стрільців, 1–5, м. Київ.
ОРГАНІЗАТОРИ ТА ПАРТНЕРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті. Фото Bohdan Poshyvailo